- допитуваний
- -на, -не, Пр.Допитуваний; той, хто пройшов допит.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
допитуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до допитувати. || у знач. ім. допи/тувані, них, мн. (одн. допи/туваний, ного, ч.; допи/тувана, ної, ж.).Ті, кого допитують … Український тлумачний словник
допитуваний — прикметник … Орфографічний словник української мови
допитувана — див. допитуваний … Український тлумачний словник